-
1 низовье реки
1) Architecture: (низовья) lower reaches2) Ecology: lower reach3) Makarov: lower reaches of a river -
2 низовье реки
n1) gener. das untere Stromgebiet2) geol. Unterwasser3) oceanogr. Gegend am Unterlauf eines Flusses -
3 низовье реки
-
4 низовье реки
Русско-казахский словарь географических терминов > низовье реки
-
5 низовье реки
-
6 низовье реки
-
7 низовье реки
-
8 низовье реки
-
9 низовье реки
өзеннің төменгі ағысыРусско-казахский терминологический словарь "Водное хозяйство" > низовье реки
-
10 нижнее низовье реки По
adjgener. il basso PoUniversale dizionario russo-italiano > нижнее низовье реки По
-
11 низовье
-
12 низовье
-
13 низовье
с. II псыежэхыр щиух (щыхэхуэж) щIыпIэ; низовье реки псыежэхыр щиух щIыпIэ -
14 низовье
-
15 низовье
(реки) даптун -
16 низовье
-
17 низовье
пониззя (-ззя), низ (-зу), (устар.) низов'я (-в'я). [Пониззя Дніпра (Київ). Ой попливли наші славні запорожці та понад низов'ями широкими та глибокими (Пісня)]. В -вьях реки - в пониззі ріки (річки).* * *пони́ззя, низо́в'я, низ, -у, понизо́в'я -
18 низовье (низовья) реки
Architecture: lower reachesУниверсальный русско-английский словарь > низовье (низовья) реки
-
19 низ
м1. таг, таҳ, поён, поин, зер; от низа до верха аз поён то боло, аз по то сар2. разг. (низовье реки) поёноб, поёни об3. мн. низы уст. омма4. мн. низы муз. овозҳои паст приставка сарчаспакест, ки самти ҳаракатро аз боло ба поён ифода мекунад: низвергнуть партофтан; ниспадать ба таг афтидан -
20 низ
1) (нижняя часть предмета) низ (-зу), долина, (испод) спід (р. споду). [Стіни всі од вишки до низу розмальовані червоними пташками (М. Вовч.). Я подаю нотатки не в тексті, а в долині під текстом (Франко). Підпалили сосну від споду до верха (Чуб. V)]. Низ и верх строения - низ і верх будівлі. Низ горы - низ гори, підгір'я (-р'я), підгірок (-рка). Низ подсвечника - низ (спід) свічника. В самом -зу - на самому споді (низу). [У бричці, десь аж на самому споді цвірчав цвіркун (Яворн.)]. На низ - наспід. Под низ - під спід, наспід. [Підверне всіх собі під спід (Котл.). Сховала в скриню аж наспід (Сл. Гр.)]. Под -зом - насподі, під сподом. Станови тюк -зом - став паку сподом;2) (нижний этаж) діл (р. долу), долішній поверх (-ху). [Ви, матусю, казали-б ліжко перенести в діл, бо вам сутужно лазити на сходи (Л. Укр.). На Москві не звичай, щоб жінка мешкала на долі (Л. Укр.)];3) (фундамент) фундамент (-ту), (каменный ещё) підмурок (-рка), підмурівок (-вка);4) (низина) низ (-зу), низькоділ (-долу), (дол) діл (р. долу), долина. [Над долиною, низом - сонце горою! (П. Тичина). Пішли низами (Сл. Гр.). Скрізь уже висохло, а по низах вода стоїть (Кролевеч.). Я чвалав низькодолом, натрапляючи на кущі (Остр. Скарбів). Неси мене, сивий коню, горами, долами (Грінч. III). Що на горах та все сніги лежать, по долинах води стоять (Гнід.)]. Низ реки - пониззя (низ) ріки (річки); см. Низовье. Было, да на низ сплыло - було, та за водою пішло;5) Ходить, пойти на низ - випорожнятися, випорожнитися, (эвфем.) ходити, піти до вітру (до двору), (о больных) сідати на горщик (горня). Было на низ у кого - випорожнявся хто, (эвфем.) ходив до вітру (до двору) хто; сідав на горщик (горня) хто. Проглоченная монета вышла -зом - проковтнута монета вийшла відходом;6) низові ноти, (бас) бас (-са), низи (-зів). Бери -зом, а я верхом - бери басом (низами), а я горою (верхами), (в обиходе) бери товсто, а я тонко;7) -зы (мн.) - нижчі (неимущие: незаможні) класи (верстви), спід (суспільства); низ (-зу) и низи (-зів); (чернь) низота; (подонки) поденки (потолоч) (суспільства). [Вийшов із самого споду соціяльної піраміди (Рада). Із споду, з народніх мас вийшов Шевченко (Р. Край). Я прийшов із мас, із поля, з низу (Сосюра)].* * *1) низ, -у; ( нижняя часть) спід, род. п. спо́дув са́мом \низ зу́ — ( на дне) на са́мому спо́ді
2)\низ зы́ — (мн.: массы населения) низи́, -зі́в
3)\низ зы́ — (мн.: низкие ноты) муз. низи́
См. также в других словарях:
низовье реки — Нижний участок реки с наибольшей водоносностью и наименьшими уклонами водной поверхности … Словарь по географии
низовье реки — žemupys statusas T sritis ekologija ir aplinkotyra apibrėžtis Žemutinis upės ruožas, kuriam dažniausiai būdingas sąlygiškai mažesnis išilginis upės profilio nuolydis, lėtesnė vandens tėkmė. Kietosios medžiagos iš vandens ima sėsti į vagos dugną… … Ekologijos terminų aiškinamasis žodynas
расположенный в низовье реки — прил., кол во синонимов: 1 • низовой (8) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
низовье — žemupys statusas T sritis ekologija ir aplinkotyra apibrėžtis Žemutinis upės ruožas, kuriam dažniausiai būdingas sąlygiškai mažesnis išilginis upės profilio nuolydis, lėtesnė vandens tėkmė. Kietosios medžiagos iš vandens ima sėsti į vagos dugną… … Ekologijos terminų aiškinamasis žodynas
Низовье Святого Лаврентия — Bas Saint Laurent Страна … Википедия
НИЗОВЬЕ — НИЗОВЬЕ, низовья, род. мн. низовьев (мн. в том же знач., что и ед.), ср. Местность, расположенная в районе нижнего течения реки, ближе к устью. Низовья Волги. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НИЗОВЬЕ — НИЗОВЬЕ, я, род. мн. ьев и вий, ср. Часть реки, близкая к устью, а также прилегающая к нему местность. В низовьях Волги. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Реки Сингапура — На географически малом острове Сингапур текут несколько рек различной длины и ширины, самая длинная из которых «Калланг» протяжением всего 10 км. Возможно, самая известная в стране река «Сингапур», также не слишком длинна. Тем не менее,… … Википедия
Низовье — ср. 1. Близкая к устью часть реки. 2. Местность, расположенная по нижнему течению реки. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
низовье — я; мн. род. вьев и вий; дат. вьям; ср. Близкая к устью часть реки; прилегающая к ней местность. Широкое н. Степные низовья Волги. Это н. заселено с древнейших времён … Энциклопедический словарь
низовье — я; мн. род. вьев и вий, дат. вьям; ср. Близкая к устью часть реки; прилегающая к ней местность. Широкое низо/вье. Степные низовья Волги. Это низо/вье заселено с древнейших времён … Словарь многих выражений